Урок-подорож для учнів 2-4 класів Мета: ознайомити учнів молодших класів з дитячими періодичними виданнями; формувати їх читацьку самостійність, розвивати інтерес до читання періодичної дитячої преси і вміння користуватися різноманітними джерелами інформації, сприяти формуванню дитячого світогляду, громадянської свідомості; виховувати високі морально-етичні цінності. Обладнання: макет вітрильника, виставка газет і журналів, поштовий каталог періодичних видань України, атрибути для виступу дітей, виставка "Щоб поповнити свій знань запас, журнали і газети ці – для вас”; мультимедійний проектор, диск-додаток до журналу "Poznaiko” з розвиваючими іграми, диск-додаток до журналу "Сказочник”; презентація, створена в програмі MICROSOFT POWER POINT.
Хід уроку
1. Вступне слово бібліотекаря. Бібліотекар. Ми живемо в 21 столітті, яке осучаснило наше життя різноманітною відеотехнікою, аудіо апаратурою, комп’ютерами. Можливо тому останніми роками невиправдано зменшився інтерес дітей та батьків до дитячих газет і журналів. Але зміна пріоритетів вимагає від дорослих та й дітей добору сучасних цікавих художньо та науково-пізнавальних творів, які й відповідали б таким критеріям: невеличкий обсяг (озвучування або прочитування за 3-5 хвилин), динамічність розвитку описаних подій, прозорість, доступність лексики, майстерність художнього оформлення. У пошуках такого матеріалу суттєву допомогу нададуть саме дитячі періодичні видання. А їх є чимало! Наш урок має на меті ознайомити присутніх з різноманітністю дитячих видань, підвищити інтерес до них. 2. Вивчення нового матеріалу. (На сцені макет корабля. Біля нього стоять двоє ведучих та капітан корабля.) 1 ведучий. Знову день почався , діти, Всі зібрались на урок. Тож пора нам поспішати, Веселий кличе нас дзвінок . Сьогодні наш урок – бібліотечний, Він навчить багато нас чому Хай буде він для нас повчальним, За це подякуєм йому. А що ми будемо робити ? Про що ми будемо читать ? Ви можете усі сказать , Як стробуєте девіз наш прочитать . ДЕВІЗ : Про все цікаве на планеті Читай в журналі та газеті! Дізнаєшся про всесвіт гарний, Труди твої не будуть марні! Капітан: Для любих друзів і гостей Ми пропонуємо мандрівку. І на уявному човні Покинем рідную домівку. Грайливі хвилі-сторінки Хай понесуть нас в море Преси Пірнем в дитячі видання, Там безліч знань, безліч чудес є 2 ведучий. Та в цім безмежнім розмаїтті Нелегко друга віднайти. Що до вподоби й як обрати Порадять нам поштовики. (Входять дві листоноші). 1 листоноша. Перша газета з’явилася в Римі в І ст. до н.е. Вона мало чим нагадувала сучасну газету. У Римі видавалися закони, обов’язкові для всього населення. Але всіх законодавців хвилювало питання : "Як повідомити, щоб про всі закони дізналися одразу всі римляни? " 2 листоноша. Вихід знайшов видатний діяч давньоримської держави Юлій Цезар. Він наказав поставити в центрі міста гіпсові плити. На них записували розпорядження римської влади та інші повідомлення про події, які відбувалися в місті. Ці повідомлення були короткими, лаконічними: адже на плитах не можна було розмістити багато тексту. 1 листоноша. Плити виставлялись досить значний час. Вони припинили своє існування лише на початку 4 ст. н. ери. А перші газети з’явились у Китаї в VIII ст. н. е. 1 ведучий. Була колись у Венеції (17 ст.) дрібна срібна монета. Називалась вона "гадзетта”. За цю дрібну монету можна було поснідати, купити дешевий одяг, покататися на гондолі. За гадзетту можна було купити аркуш дрібно списаного паперу – спеціальний інформаційний бюлетень "Письмові новини”. Писали його від руки. 2 ведучий. Спочатку в ньому повідомлялися лише новини, що цікавили купців, мореплавців. Потім "письменники новин” стали цікавитися політикою. За такий бюлетень платили одну гадзетту, звідси й пішла назва бюлетеня. Так народився термін "газета”. З’явилася й нова професія "збирач новин”. Пізніше їх стали називати журналістами . 1 ведучий. Слово "журнал” у перекладі з французької мови означає "щоденник”. Журнал – це також періодичне видання. Перші журнали з’явилися в Європі в 2-й пол. 16 ст. 2 ведучий. Не шовкова сукня, а шовкова газета прославила перуанське місто Пуерто-Макдональдо 1915 року. Редакція газети "Орієнте” почала друкувати своє видання на шовку. Газетярі змушені були вдатися до такого дивацтва, оскільки у місті не було паперу. Шовкова газета мала неабиякий успіх – її відразу ж розкуповували. Кілька таких примірників ще й досі зберігається у колекціонерів. 1 ведучий. У сучасному Парижі виходить багато курйозних газет, серед яких особливою популярністю користується газета "Ласунка”. Вона друкується на еластичному вафельному листку. Прочитавши газету, її можна з’їсти, запиваючи чаєм. 2 ведучий. А в іншому французькому місті – Гаврі друкується унікальна газета "Голос водолаза”. Вона цікава тим, що замість паперу випускається на пластмасі і призначена для підводників, які можуть дізнатися про новини не піднімаючись на поверхню. 2 листоноша. Багато цікавих газет і журналів створили нам люди. Вони працювали на фабриках деревопереробних, І на підприємствах паперообробних, І у типографіях за станком, І за письмовим творили столом. 1 листоноша. А щоб у газетній статті чи журналі Були повідомлення завжди цікаві, Із різних куточків всієї планети Шлють повідомлення кореспонденти. Ідуть журналісти на різні прийоми, Беруть інтерв’ю в науковців відомих, На прес-конференціях завжди бувають, Робити дослідження допомагають. 2 листоноша. А потім над зібраним матеріалом В редакції дружно усі працювали: Коректор, верстальник, і журналіст, Редактор, художник і каліграфіст. Зусилля ці люди на те спрямували, Щоб діти свій розум і хист розвивали. 1 листоноша. (тримаючи в руках поштовий каталог) Коли, любий друже, на пошту прийдеш, Ти назви видань в каталозі знайдеш. Там вказаний індекс і номер видання, Передплату батьки хай оформлять зарання. 2 листоноша. Як тільки журнал чи газета прийде, Його листоноша у дім принесе. 1ведучий. Ми вдячні за розповідь повну й змістовну. Разом попливем у мандрівку чудову. Гей, капітане, ліво руля! В незвіданих далях нас диво чека! ( Музичний супровід – звучить пісня ”Наша шкільна країна”(муз. Ю.Чічкова, сл. К.Ібряєва)) Капітан (дивлячись у бінокль). По курсу я бачу бухту "Затишна”! Там шелест сторінок приємний і звичний - Дитячі газети там друзів чекають, Ці шпальти яскраві аж очі вбирають! Діти: 1. Ось це - ще з дитинства Батьками знана "Зірка”: За рейтингом йде вона В першій п’ятірці. З дітьми й про дітей Вона пише ще здавна, Газета відома, заслужена, славна. 2.Нова і цікава газета малечі З чудовою назвою - "Казковий вечір”. Газета дитячі портрети друкує, З казками знайомить, поради дарує. Приходить щотижня вона до господи, Є ігри у ній, є цікаві пригоди. 3. Газета ”Казковий вечір” - Тихе надвечір’я огортає плечі. З мамою читаю я "Казковий вечір”: Де живе легенда, тихо лине казка, Над усім панують тут добро і ласка. Ось - Жар-птиця губить золоту пір’їну, Та Іван-царевич врятував дівчину, Гноми й чарівниці – чудеса тривають, І в "Казковий вечір” в гості завітають. 4. А тут ось - друкують листи і прикмети. І зветься – "Велика дитяча газета”. Багато дотепних історій тут є. Багато є конкурсів, вкладинки є. Сюди пишуть діти і люди дорослі Про все, що турбує й хвилює їх досі. 5. "Казкова газета” й Казкові кросворди” Друкують кросворди, сканворди й чайнворди, Друкують загадки, друкують шаради, Які всі малята розгадують радо. Бібліотекар.(Розгадування ребусів) 6. Ось - регіональна газета "Долоньки” Цікава для сина, цікава для доньки. Газету "Долоньки” читаю охоче, Бо знати багато цікавого хочу. Вірші та кросворди, чудові казки З братом читаємо ми залюбки. "Долоньку” потиснемо добре, як слід, Щоб друзями бути багато ще літ. 7. Цю газету знають всі: І дорослі, і малі. З нетерпінням виглядають, Середи усіх чекають. А як прийде середа, Я біжу до фіртки, Витягаю "Новачка”, Гортаю сторінки. Бачу я кросворди там, Вернісаж чудовий, І черкаські всі новини, Й анекдоти нові. 8. Газети "Настунька”, "Веселка”, "Сканворд” Читацький кружляють з дітьми хоровод. На будь-який смак є дитячі видання. Ти друга собі обирай без вагання. 2 листоноша. За розповідь вдячні газетам оцим, Будемо приймати їх радо у дім. 2 ведучий. А зараз пливемо в незвідану путь. Попереду нас ще цікавинки ждуть. (Знову музичний супровід(пісня "Шкільний корабель”(муз. Г.Струве, сл. К.Ібряєва)). Капітан (дивлячись в бінокль). Острів по курсу якийсь дивовижний. Давайте до нього підійдемо ближче. На березі жителі нас зустрічають, Команду вітрильника радо вітають. 1 ведучий. Дитячі журнали на острові цім. Вони, як дарунок, приходять в наш дім, Розкажуть доступно, дотепно, цікаво, Про світ цей мінливий, барвистий, яскравий. 1 листоноша. Першим журналом для дітей був "Журнал ліліпутів”, або "Золота бібліотека юних леді й джентльменів”. Він почав виходити в червні 1751 року в Лондоні. Мав він розміри 10 х 6,25см. У ньому друкувалися короткі розповіді, загадки, жарти, малюнки. 2 листоноша. Першим, єдиним художньо – педагогічним журналом для дітей та молоді був " Дзвінок”. Виходив у Львові (1890 – 1914) двічі на місяць. Його першим редактором був Володимир Шухевич. У цьому журналі вперше побачили світ твори для дітей І.Франка, Л.Українки, Л. Глібова, М. Коцюбинського, Олени Пчілки та ін. 1 листоноша. На початку 20ст, у Києві для дітей виходить журнал " Молода Україна” (1908 – 1914), який видавала своїм коштом Олена Пчілка. 2 листоноша. А тепер давайте познайомимося, хто ж це нас на острові стрічає. ( По черзі із журналами в руках підходять діти і ознайомлюють присутніх з виданнями). 1. Ось - перший давній друг – "Малятко”. Журнал цей зна кожне дитятко. Ще в дитсадочку малюки Його гортають сторінки. В нім розмальовок є чимало, З ним по абетці мандрували, Є для розваги і для гри В журналі конкурси й призи. 2. А ось - відомий всім "Барвінок”! Не для одного покоління Журнал назавжди другом став. Він безліч творів друкував І українських, й зарубіжних, Сотні малюнків дивовижних. Він друзям пензля дарував. Журнал – борець за красу мови, За спорт – болільник він чудовий. І мріє кожне барвінчатко Його стипендіатом стати. За працю копітку й щоденну Колектив творчий і натхненний Має від уряду відзнаки – Почесні грамоти й подяки. 3. Так, "Барвінок” народився в 1928 році в місті Києві. Але до 1941 року виходив під назвою "Жовтеня”. На початку 1945 року було відновлено випуск журналу. Він отримав назву "Барвінок” – співзвучну з іменем весняної ніжної квітки, оспіваної у піснях, легендах за стійкість, здатність зеленіти в найлютіші морози. Редактором стала українська письменниця Наталя Забіла. У січні 2008року "Барвінку” виповнилося 80 років. (Входить хлопчик у костюмі Барвінка та дівчинка.) Барвінок: Добрий день! Я з радістю завітав до вас. Для того, щоб познайомитись ближче, розповім про себе. У мене красиві кольорові обкладинки. Я змінюю їх щомісяця. А чи знаєте чому? (Відповіді дітей) Так, я виходжу в світ щомісяця і крокую по всій країні. На моїх сторінках ви знайдете багато цікавого. Я порадую вас чудовими казками, оповіданнями, легендами, переказами, прислів’ями, приказками, загадками, іграми. Я розвеселю вас у сумні години, підтримаю в час скрути, посію у ваших душах зерна добра, щирості, любові. А тепер ви розкажете про те, що знаєте про мене. Діти: 1. Мені мама передплатила додому цей журнал, і він мені дуже подобається. Він вчить пізнавати світ, його минуле й майбутнє, любити й шанувати батьків і родину, дбати про власне здоров’я, уникати небезпек. 2. Мені подобається на сторінках журналу "Перехрестя веселих забав”. Як цікаво буває на "Майдані пустунів”, у "Провулку загадковому”, на вулиці "Розумників”. 3. А я люблю читати сторінки журналу під назвою "Веселий кіш”. І ви неодмінно прочитайте, познайомтесь з Грицем Всезнайком та Ясем Всевмійком, які почастують вас веселими оповідками та жартами. Дівчинка. (Читає вірш-жарт Леоніда Камінського "Оголошення”.) (Барвінок та дівчинка виходять.) 4. В "Барвінка” - подружка незвична – Журнал "Загадкова скарбничка”. Знайомить з мовними скарбами, З географічними дивами. Хто мріє подорож здійснить, - Того англійської навчить. 5. Наш клас вивчає англійську мову і помічником у її вивченні є журнал "Пізнайко”, який виходить не тільки українською, а й російською та англійською мовами. Бібліотекар.(Гра на англійській мові для правильної лічби предметів у межах 10 (з диску "Пізнайко”).) 6. Приходить до дітей "Пізнайко” - Великий витівник, всезнайко. Є в нім сценарії до свят, І комікси є для малят, Є історичні оповідки, Є, навіть, давньогрецькі міфи, Є пластилінова країна Для вправних рук і рук умілих. 7. Журнал "Вулик” я читаю залюбки, Бо кросворди в ньому вміщені й казки, Рецепти різних страв тут ти зустрінеш, Іграшку по викройці пошиєш. 8. "Соняшник”, "Яблунька” – журнали. Щось по-дитячому ласкаве Вже в самій назві їхній є. Кожен з них нам голос подає: Кросворди і головоломки, І веселинки, й скоромовки. 9. Хто любить космос і пригоди, "Чомусик” стане у пригоді. Про пори року розповів Молодшим учням журнал "Джміль”. Бібліотекар. У славного "Казкарика” Пригоди є. Повір, Читати їх не треба, Напружуючи зір, І навіть не потрібно Гортати сторінки... У нас для тебе, друже, Є звукові книжки! Пропонуємо вам послухати фрагмент японської народної казки. (Звучить фрагмент казки "Притча о монастырском монстре” з диску журналу "Сказочник”). 10. Оформлена "Стежка” барвисто, яскраво, Історію нам подарує цікаву. Щоб Країну Знань пізнати Без нудьги і лінощів, "Стежку” раджу я читати Зранку і до півночі: Про моря та океани, Капітанів кораблів - "Стежка” все на світі знає І поділиться усім. А коли йде дощ, негода, Всі уроки вивчені, Журнал "Стежку” читати Ми всім класом привчені. 11. "Весела перерва” й "Веселі уроки” Не завдадуть читачам замороки. Вас щиро смішитимуть жарти й приколи, Які з школярами бувають у школі. Бібліотекар. Пропонуємо подивитися сценку з шкільного життя (Діти розігрують невеличку сценку). 2 ведучий. Спасибі жителям острова цього! Напевне, не раз повернемось до нього. Ми друзів чимало зустріли відомих І раді новинкам ще малознайомим! Капітан. Ми дружно завершимо диво-мандрівку, З новими знаннями вернемось в домівку. (Звучить пісня "Білий корабель”(муз. та сл. А.Житкевича)) 3. Закріплення нових знань. Вікторина: 1. Які дитячі газети ви знаєте? 2. Звідки пішов термін "газета”? 3. Чим відрізняється газета від журналу? 4. Які дитячі журнали ви знаєте? 4. Підведення підсумків. Бібліотекар. Поміркуймо разом над девізом уроку. Як ви думаєте, чи справедливі ці слова? (відповіді дітей) Кожного дня за будь-якої погоди до кожного дому приносять нові газети та журнали. Які новини? Разом з газетами до нас додому приходить багато чудових людей. У газетах надруковано їхні портрети, розказано про їхню роботу. Ви тримаєте в руках свіжий номер газети чи журналу і разом з вами такий номер читають сотні інших людей. Яка ж різниця між читанням газети і журналу? Газету, як правило, проглядають один раз, у той час як до журналу читач повертається неодноразово, до тих матеріалів, які можуть його зацікавити. 5. Домашнє завдання. Підготувати коротке повідомлення про видання, яке передплачують дитині батьки. Розповісти про найбільш цікаві матеріали одного з останніх номерів.Написати невеличку замітку до бібліотечної газети про події, які відбуваються в класі або вдома, зробити малюнки до неї.
Додаток 1
Оголошення
Леонід Камінський .
На стіні будинку, скраю, Оголошення читаю: Продаються терміново Два папуги кольорові, Кіт породистий (сіамський), Зонт старий японський (дамський), Стіл лакований (дубовий), Плащ дитячий (зовсім новий) Ще й чудовий грамофон. Ось контактний телефон: Щоб усе запам’ятати, Я повторюю завзято: Продаються терміново Два папуги (зовсім нові), Плащ породистий (сіамський), Стіл старий, японський (дамський), Зонт лакований (дубовий), Кіт дитячий, ще й чудовий, Й кольоровий грамофон... Ось японський телефон: Не вдалось запам’ятати... Знов повторюю завзято: Продаються терміново Зонт породистий (дубовий), Плащ лакований (сіамський), Два папуги (майже дамські), Стіл дитячий кольоровий, Кіт японський (зовсім новий) І чудовий телефон. Ось контактний грамофон... Не виходить! Знову й знову Я торочу слово в слово: Продаються терміново Стіл котячий (майже новий), Зонт чудовий, грамофонський, Дуб породистий (японський), Телефон дитячий (дамський) І папуга (весь сіамський)... А внизу – контактний плащ... Переплутав все, хоч плач!
Додаток 2
Розмовляють двоє хлопців. - Кахи – кахи! - Ти що, захворів? - Ні - А чого ж кашляєш, та ще й так голосно? - Це я навмисне, щоб мати почула, он вона якраз іде з жінками. - Навіщо? - Щоб меду дала ввечері. Меду хочу! (Хлопчик до матері) - Мамо, я сьогодні одній тітці на ногу наступив. Вибачився, а вона мені за це цукерку дала... (показує) - Ти хоч подякував? - Аякже! І тут же наступив їй на другу ногу! (Мати вдаряє об поли руками) - А вона? - Та дала... (Мати здивовано) - Ще одну цукерку? - По потилиці.(чухає потилицю, мати хитає головою) - А ти двійку вчорашню збираєшся виправляти, вивчив усе? - А навіщо? Я й так уже виправив. Правда, червоної пасти в мене не було, довелося синьою. А взагалі я, мабуть, уже в школу більше не піду. - Це ж чому? - Читати й писати я вже вмію, а розмовляти на уроках мені не дозволяють. То що в цій школі робити? (2-гий хлопчик схаменувся).- Ой-ой! Я й забув, що мені треба щоденника батькам показати! (біжить до матері).- Мамо, подивись мій щоденник. - Не можу, я зараз зайнята. Покажи батькові. - Не покажу, лікар казав, що татові не можна хвилюватися й голосно розмовляти. - Покажи, покажи... (Хлопчик зітхає). – Тату, ти можеш із заплющеними очима написати своє прізвище? - Звичайно! - Ну то, будь ласка, напиши його в моєму щоденнику. - Бач, хитрун який! - Зате я зробив тебе щасливим! - Це ж як? - А не треба мені нові підручники купувати, бо я на другий рік залишився. (Тато хапається за лозину). – Оце ощасливив, синок! (Хлопець втікає).
Капітан:
1 листоноша. Перша газета з’явилася в Римі в І ст. до н.е. Вона мало чим нагадувала сучасну газету. У Римі видавалися закони, обов’язкові для всього населення. Але всіх законодавців хвилювало питання : "Як повідомити, щоб про всі закони дізналися одразу всі римляни? "
2 ведучий. Спочатку в ньому повідомлялися лише новини, що цікавили купців, мореплавців. Потім "письменники новин” стали цікавитися політикою. За такий бюлетень платили одну гадзетту, звідси й пішла назва бюлетеня. Так народився термін "газета”. З’явилася й нова професія "збирач новин”. Пізніше їх стали називати журналістами .
В редакції дружно усі працювали:
1. Ось це - ще з дитинства
4. А тут ось - друкують листи і прикмети.
Цікава для сина, цікава для доньки.
Острів по курсу якийсь дивовижний.
бібліотека юних леді й джентльменів”. Він почав виходити в червні 1751 року в Лондоні. Мав він розміри 10 х 6,25см. У ньому друкувалися короткі розповіді, загадки, жарти, малюнки. 
1 листоноша. На початку 20ст, у Києві для дітей виходить журнал " Молода Україна” (1908 – 1914), який видавала своїм коштом Олена Пчілка.
2. А ось - відомий всім "Барвінок”!
1945 року було відновлено випуск журналу. Він отримав назву "Барвінок” – співзвучну з іменем весняної ніжної квітки, оспіваної у піснях, легендах за стійкість, здатність зеленіти в найлютіші морози. Редактором стала українська письменниця Наталя Забіла. У січні 2008року "Барвінку” виповнилося 80 років.
Діти: 1. Мені мама передплатила додому цей журнал, і він мені дуже подобається. Він вчить пізнавати світ, його минуле й майбутнє, любити й шанувати батьків і родину, дбати про власне здоров’я, уникати небезпек. 
7. Журнал "Вулик” я читаю залюбки,
Бібліотекар. У славного "Казкарика”
"Стежка” все на світі знає