Христинівська ЗОШ І-ІІІступенів - Історія школи
Субота, 10.12.2016, 04:06
Вітаю Вас Гість | RSS


Христинівська ЗОШ І-ІІІ ступенів






Меню сайту
Міні-чат
Наше опитування
Шановний відвідувач, ви є
Всього відповідей: 166
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Категорії розділу

 



  У кожного у пам’яті є школа –

Єдина, неповторна, бо своя.

Вона не забувається ніколи,

Куди б не бігла років течія.

Г. Бобровник.

          Село Христинівка – одне з найдавніших населених пунктів Христинівського району. Перша письмова  згадка про нього відноситься до 1574 року. Глибокої давнини сягає й історія освіти. Достовірних даних про розвиток освіти у селі до ХІХ століття не знайдено, хоча село відігравало значну роль в економічному і політичному житті краю. В селі проживали заможні козаки, великі землевласники,  управляючі панськими маєтками та священики Православної церкви, збирачі податків, лихварі. Тут працювало три млини, ґуральня, знаходились лісові склади.

          Перші згадки про школу відносяться до середини ХІХ століття. В 1860 році в селі  було відкрито церковно-приходську школу, яка проіснувала до 1894 року. В школі було 3 класи, першим учителем був С.Смажелюк. На жаль, місцезнаходження цієї школи не відоме.

          У 1894 році збудовано нове приміщення школи з металевою покрівлею. В школі було 3 класи, працювала в школі одна вчителька – дочка христинівського священика Мироновича. Десь із 1906 року в школі працювали двоє учителів – Майданюк і Мельничук, які вчителювали до початку імперіалістичної війни 1914 року. Приміщення школи  розміщувалось біля теперішнього будинку культури.

          У 1913-1914 роках в центрі села було побудоване земське двокласне училище. В цьому приміщенні школа перебувала до 1970 року (зараз там дитячий садок "Берізка” ). В училищі було 3 класи (групи). Працювали троє учителів. Один з них – Шкурак Олександр Тихонович (викладав російську мову і літературу) – також був дяком в церкві. З 1915 року завідуючою цього училища була Анна Петрівна Андрієвська. Через рік заклад реорганізували в 4-класне училище. В училищі вивчалися такі предмети: російська мова, закон Божий, арифметика, історія, географія, малювання, природознавство, співи. Викладання велося  російською мовою. Учнів піддавали за різні порушення фізичному покаранню – били різками, змушували стояти на колінах і тримати над головою якийсь вантаж. Навчання починалося у жовтні, а закінчувалося у травні. Проте не всі діти могли відвідувати школу, і тому 2/3 населення було неписьменним. Процес навчання був припинений з початком революційних подій 1917 року.

          Заняття було відновлено у 1918 році і школа стала  називатись трудовою.

          У 1925 р. в селі діяла 4-х класна школа, яка охоплювала майже 48% дітей шкільного віку (8-15 років),  для дорослого населення при школі діяв лікнеп. Після прийняття постанови ЦК ВКП(б) від 25 лютого 1930 року "Про загальне обов’язкове навчання”  школа стає семирічною. На фотографії зображений перший випускний  7-й клас 1933 року. На жаль, встановити прізвища всіх випускників не вдалося. На знімку зліва на право перший ряд: четвертий – Наконечнюк Іван Миронович, шостий – Наконечнюк Петро Ананійович; другий ряд: другий – учитель математики Березніцький Микола Васильович, сьома – Підвальна Явдокія Михайлівна, восьмий – Боруля Юхим; третій ряд: перший – Прокопчук Іван Миколайович, другий – Найдюк Лук’ян Тимофійович, третій – Ільченко Яків Климович, шостий – Мазурик Іван Феодосійович.

          Далі з року в рік зростала кількість класів: 1937 – 8 клас, 1938 – 9 клас, 1939 – 10 клас, так звана «прогресивка». Школа напередодні війни стає десятирічною. Кількість дітей, які навчалися в школі, постійно зростає – з 210 учнів до 472 (на 1941 рік). Відомі вчителі та директори школи у довоєнний період: Костенко… (викладав російську мову), Герасименко,  Бебешко М.Т. (директор 1934-1936 рр.), Рибак Антон Авксентійович (директор 1936-1939); Нещадим П.А.(директор, учитель біології), Каліновський (учитель історії), Кащук (завуч, учитель російської мови), Міщенко (учитель математики). Окремо слід згадати Кочубинську Анфію Федорівну (учительку молодших класів), нагороджену орденом Леніна за педагогічну діяльність.                 

          На фотографії зображені вчителі та учні випускного класу 1939 року. В центрі першого ряду – Рибак Антон Авксентійович – директор, справа – Каліновський, учитель історії, Кащук – завуч, учитель російської мови. Зліва – учні Балабан Ліза та Мазурик Григорій. У верхньому ряду (зліва на право) – учні Панченко Василь, Чуба Маркіян, в центрі – учитель математики Міщенко, учні Олійник Пилип, Титюченко Андріян. 

          Після війни школа стала семирічною ( до війни – десятирічка ). В класах навчалися діти різного віку, бо процес навчання був перерваний війною. Педагогічний колектив школи з травня 1944 року – по 1946 рік очолював Березніцький Микола Васильович, а з 1946 – по 1970 роки – Штурман Яків Маркович. Навчання проводилося в двох приміщеннях: перше – в центрі села, як і до війни, та друге – «у волості» – біля приміщення сучасної школи. «Волость» (раніше приміщення волосної управи) – будинок, який містив 5 кімнат (класів) та 2 квартири для вчителів, які не мали власного житла. Приміщення використовувалось до 1974 року, а згодом було демонтовано в зв’язку з аварійним станом.

          З 1952  школа села Христинівки стає десятирічною. На початок 50-х років кількість учнів становила – 550, а педагогічних працівників

– 35. До речі, в 1952 році в населених пунктах району працювало всього 5 середніх шкіл: в місті Христинівка, в селищі Верхнячка, в селах Велика Севастянівка, Христинівка і Ягубець. Тому в Христинівській середній школі навчалися діти з Сичівки, Шукайводи (до 1968 року) та Углуватки (до 1969 року). Учні проживали в шкільному інтернаті. Інтернат – глиняний будинок, в якому була шкільна бібліотека, кухня і дві кімнати для проживання учнів: одна для хлопців, друга для дівчат. Приміщення інтернату реконструйовано і нині це жилий будинок.

          Навчання до восьмого класу було обов’язковим і безкоштовним. У старших класах навчання було платним, тому здобути середню освіту могли не всі. На фотографії зображено наказ про надання допомоги на оплату навчання в школі.

          У 1961 році школа перейшла на одинадцятирічний термін навчання, тому в 1962 році випускного класу не було. Перехід знову на десятирічний термін навчання відбувся у 1965році.

          В 1970 році розпочалося будівництво нового приміщення, в яке школа перейшла в 1972 році. Проте класних кімнат не вистачало і заняття проводились в  дві зміни.

      З 1970 – по 1989 роки директором школи працював Бугай Михайло Юхимович. За його ініціативи в 1989 році була здійснена добудова і школа набула сучасного вигляду.

      Сьогодні  Христинівська школа – це сучасний навчальний заклад, обладнаний необхідними навчальними кабінетами, майстернею, комп’ютерним класом, спортивним і актовим залами, бібліотекою, їдальнею. 



  Педагогічний колектив                            Випускники школи













 


Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали. При використанні матеріалів сайту посилання на www. school-kristin.ucoz.ua обов'язкове!

Copyright MyCorp © 2016

Безкоштовний хостинг uCoz