- Ви у школі сьогодні займались обчислюванням, Так ось я тобі скажу, коли я народилася, а ти вирахуй, скільки мені років.
- Ми, тьотю, до таких великих цифр ще не дійшли.
- Тату, чого тобі так щоку рознесло?
- А це мене так ґедзь укусив.
- А хто такий ґедзь?
- А це така муха, яка на худобу сідає.
До верхолаза, що закінчував класти 150-метрову заводську трубу, піднявся семирічний синок із обідом.
- Дякую, синку!
- Ну я спускаюся, тату!
- Добре, синку, тільки обережно переходь вулицю!..
- Тату, а це правда, що людина походить від мавпи?
- Правда.
- Ну тепер зрозуміло, чому у зоопарку їх так мало лишилося.
- А що подарував тобі тато на день народження?
- Набір для гоління.
- Але ж ти ще малий і тобі рано голитися? Навіщо він тобі?
- Тато сказав, що поки я підросту, він буде сам голитися моїми бритвами.
- Скажи, якого роду слово «принцип»?
- Чоловічого.
- Чудово, а як буде жіночого?
- Принцеса.
Бабуся:
- Щось сьогодні дуже нудно.
Онук:
- Бабусю, а давайте я вам окуляри сховаю. а Ви шукатимите?
Сидить сім'я за святковим столом. Мама запитує сина:
- Синку, торт різати на шість шматочків чи на дванадцять?
- На шість, - відповідає син, - тому що я дванадцять не з'їм.
- Марійко, - каже мама. - Ти б на себе в дзеркало подивилася!
- Не хочу, бо тоді доведеться вмиватися!
На уроці математики вчитель написав на дошці приклад 4 : 4 і запитує у Петрика, скільки це буде?
Учень відповідає:
- Нічия.
- А тепер спробуйте розв'язати цю задачу, - запропонував учитель школярам.
Не минуло і хвилини, як Миколка підняв руку:
- Я вже!
- Що, розв'язав?
- Ні, спробував!
Вовочка приходить зі школи, і батько його розпитує:
- Чим займався у школі?
- На уроці хімії показував досліди з сіркою!
- А додому що задали?
- Нічого. Не стигли.
- Вовочко, дякую, де ти взяв такі чудові квіти? - запитує Марія Іванівна, нюхаючи подарований Вовою букет.
- На клумбі у сусіда.
- А сусід Знає про це?
- Знає! Він за мною довго біг.
- Скажи, мамо, у мене скоро день народження?
- Так. А чому ти про це запитуєш?
- Просто хочу знати чи не час мені вже бути вихованою дівчинкою.
Маленький хлопчик плаче на вулиці. Біля нього зупинився перехожий.
- Ти що, заблукав?
- Так.
- А свою адресу ти пам'ятаєш?
-Т а к. Hlopchik@mail.ua.
Мама просить сина: "Синку, винеси сміття."
- Мамо, я тільки сів.
- А що ж ти робив до цього?
- Лежав.
- Першу половину у горах.
-А другу?
-У гіпсі.
- Лягай спати, бо пізно, - нагадала мама.
- Ні, мамо, я повинен обов'язково прочитати книжку сьогодні.
- Чому ти так поспішаєш?
- Тут на обкладинці написано: "Книжка для дітей від 6 до 8 років", а мені завтра буде 9!
- Не можу, о третій годині у кінотеатрі починається захопливий бойовик.
- Так зараз лише о пів на другу!
- Але ж мені ще треба пів години плакати, щоб мама гроші на квиток дала.
Два школярі. Один каже: — Вже й не знаю, чи вірити нашому вчителю математики… Учора він сказав, що 6+4=10, а сьогодні, що 7+3 теж =10…
— Петренко!
— Грач!
— Іванов!
— Штірліц!
Вчителька вимагає, щоби "Штірліц" привів батьків. Приходить батько.
— Ваш син каже, що його прізвище Штірліц!
— Соромиться він. Бормани ми.